"Месники: Війна нескінченності" - Marvel знову це зробили?

  Рецензія (хоча скоріш враження без спойлерів) на "Месники: Війна нескінченності"
  Сюжет та фабула - є.
  Крутий антагоніст - є.
  Епічні моменти - є.
  Вдалі жарти - є.
  Тупі жарти - є.
  Епічні момент, зіпсовані тупими жартами - є.
  Епічні моменти, які просто розірвуть ваше споглядання - є (ну якщо ви не хейтер Marvel, бо Marvel це просто хіханьки та хаханьки, от як, наприклад, ось ці комедії "Блейд" чи "Лоґaн" чи взагалі цей сітком "Шибайголова" на Netflix).
  Невдалі моменти - є. Ясна річ, вони будуть - стільки персонажів та усього 2 години 29 хвилин на все про все. 
  Насправді, є враження, що дай Руссо волю - на нас би чекали три повноцінні фільми:
  • "Месники: Війна нескінченності: Несподівана подорож у космос"
  • "Месники: Війна нескінченності: Пустка Таноса"
  • "Месники: Війна нескінченності: Битва вакандійських воїнств"
  Але давайте якось послідовно.
  Отже.
  Танос піднявся з трону, і, оскільки Одін, захисник Мідгарду та декількох інших світів, мертвий, почав свій хрестовий похід за Каміннями Нескінченності. Фільм починається там, де закінчився третій "Тор" - і хочеться одразу сказати, що не той фільм Marvel назвали "Раґнорьок". Ось де смерть та руйнування - все серйозно і трагічно. Танос демонструє свою силу - і хоч вона не за межами уявлень, якби він просто стояв і просто посміхався затертими вусами від ударів, але демонстрація одразу розставляє крапки над "ї" - з таким лиходієм герої MCU ще не зустрічалися і перемогти його зовсім не просто.
  Історія розподіляється на декілька ліній - події відбуваються на Землі та у космосі, різні персонажі об'єднуються у різні команди, кожна зі своїм квестом та пригодами - і лінії сходяться у фіналі, щоб підірвати вам мозок. "Месники: Війна нескінченності" - епічна симфонія, де іронічні мелодії переплетаються з драматичними партіями, творячи дійсно дивововижне видовище.
  Проте... навіть не знаю як пояснити... поруч у кіно сиділа дівчина, яка чомусь у трагічних та напружених моментах сміялася. Бий не на життя, а на смерть, загибель персонажа, руйнування - оце ось все - а вона сміється. На жартах вона теж гигикала, але ж то жарти. А тут раз - і вбили *спойлер*. Такий пафосний момент - а збоку "Гагагагага"...
  Можливо, самі ці люди потім пишуть коментарі - "Марвел як завжди лише комедія, сміявся стільки-то разів за фільм, Снадер, де твоя режисерська версія "Ліги", я проголосую за Ляшка, якщо її не існує!!!!" - проте було таке враження, що за роки існування кіновсесвіту Marvel у пересічного глядача склалося враження, що фільми Marvel то дійсно в першу чергу просто розвага, ще і комедійна, і нічого серйозного чекати від них не можна. І на третіх "Месників" вони прийшли лише розважитися. 
  Нічого в цьому поганого немає. Кінокомікс - це все ж таки в першу чергу кінокомікс, зі своїми законами жанру та глядацьких сподівань. Але є одно але. "Месники: Війна нескінченності" - це на сьогодні дійсно наймасштабніший кінокомікс-кросовер, який вслід за першими "Месниками" закладає нові правила для такого роду фільмів - і не тільки як еталон, а, скоріше, як стратегія для настільки масштабного об'єднання.
  Для фанатів тут і все так ясно - це не просто шедевр - це шедевральний шедевр на шедеврі та шедевром поганяє. Для кожного тут знайдеться щось своє - кому не сподобалася "Чорна Пантера" або "Тор: Раґнарьок" чи взагалі той чи інший персонаж, зрадіє іншим героям або тону і локаціям фільму. У цьому суть такого кросоверу - у масштабній епічній історії кожен знайде щось для себе, особливо якщо добре поєднати усі лінії сюжету та дії персонажів. 
  Хтось називає це новітньою американською міфологію - і це помилка, бо у міфології люди живуть і не розуміють це як міфологію, вони розповідають про міфічних персонажів як про дійсних, проте і Залізна Людина, і Капітан Америка, і Ґалк, і Тор, і Ґрут, і Танос - усі ці персонажі є не міфічними, а художніми. А художні твори зовсім інакше впливають на свідомість, ніж міфологічні. Головна ідея кросоверів як художніх творів - поєднання та об'єднання. Це може бути просто механічний процес - коли різні персонажі створюють команду і працюють у команді. А може бути органічний процес - коли різні персонажі з різними поглядами та навіть з протилежними поглядами об'єднуються та взаємодіють, долаючи розбіжності. Така була суть першого кросоверу Marvel - перших "Месників" - і він вийшов настільки вдалим, що навіть DC, намагаючись не бути схожими на конкурента, все ж таки не змогла не спробувати повторити успіх - проте вийшов зовсім не органічний процес. Так само не вийшов такий процес у других "Месниках", бо там вже була об'єднана команда, яка трохи посварилися і продовжила взаємодіяти.
  Проте після подій "Громадянської війни" та появи нових персонажів у всесвіті ми знову отримали ситуацію, коли між героями існують різні погляди на ситуацію, які призводять до суперечок. Більш того, усіх цих персонажів фанати всесвіту добре знають і розуміють, для них треба лише невеличкої алюзії на особистість та переконання героя - але у третіх "Месниках" добре постаралися, щоб це були не алюзії, а саме особистості та переконання. Так, для тих, хто слідкував за історією всесвіту, краще розуміються і дії Старка, і Стренджа, і Паркера, і Зоряного, прости господи, Лицаря, і Тора тощо. Так, не всі лінії отримали повноцінного розвитку та уваги до персонажів у них - наприклад, це лінія команди Кепа та Ваканди, їх затьмарюють стосунки Ванди (Алої Відьми) та Віжна, які забирають на себе увагу до самого апогею у фіналі. І хоча б мені, наприклад, було б цікаво подивитися на спілкування Брюса Баннера та Чорної Вдови після двох років розлуки (так, я збоченець, пишіть про це у коментарях) - ця лінія, на жаль, зовсім не отримує нічого.
  Але навіть у рамках тих обмежених двох з половиною годин можливостей Руссо справляються чудово - нехай не на 10 балів з 10, проте на 9 точно. Це саме те об'єднання, яке є сутністю кросоверу - органічне і динамічне. 
  О, динаміка! От що у кросовері на 11 балів з 10 - так це екшен. На разі - найкращий екшен у епік комікс батл ін зе хісторі. У "Люди-Ікс: Апокаліпсис" один з моментів, який дуже дратував - що Апокаліпсис взагалі не користувався своїми можливостями у протистоянні з командою Ксав'єра. Тут не так. Тут Танос не соромиться використовувати свої сили та сили Каменів, і щоб перешкодити йому героям доводиться комбінувати свої можливості і здібності. Справжня командна робота проти могутнього антагоніста - це так, чого давно не вистачало комікс кінокоміксам. Доповнюють її протистояння з міньйонами Таноса, які теж достатньо сильні, що герої не могли розібратися з ними сам на сам. Також добре попрацювали над бойовими сценами і з точки зору протагоністів. Дивовижна броня Тоні Старка, магічні артефакти Стівена Стренджа, костюм Залізного Павука у Пітера Паркера, взаємодія Чорної Вдови та  Окаї (тут одразу згадується, як зустрілися Наташа та Дора Мілаж у "Громадянській війні"), Баннер у Ґалкбастері (іронічненько), воїни Ваканди проти монстрів Таноса, і, ясна річ, небритий Кеп у чорному костюмі (ех, адже саме таким ми б хотіли побачити Супса у "Лізі"...).
  І ще один вдалий елемент третіх "Месників" - це Танос. Як би не нахвалювали Земо чи, чомусь, Еріка "Руку Смерті" (ну чому я уявляю Картмана коли чую це?), але ось він - найкращий антагоніст кіновсесвіту Marvel. Ясна річ, дівчатка не проміняють Локі на нього, але що є то є. 
Якщо не історія, то особистість титана розкрита, його мотиви лякають, а його цілеспрямованість вражає. Загибель рідного світу є причиною його вчинків, і він просто не хоче, щоб так само загинули інші світи. Проте те як Танос цього хоче досягнути - зовсім інша справа. Він той, для кого мета виправдовує засоби - хоча і мета жахлива, і засоби. Проте він впевнений, що його цілі - благородні, і в нього є докази цього.
  А якщо історія Таноса та Ґамори вас не зачепить - ну, тоді, мабуть, вам сподобалася "Троя: Падіння міста"... ну добре, вибачайте, не хотів так образити. Але це дійсно драматична історія, якої зовсім не очікуєш від студії, що подарувала нам жарти про пеніс Еґо.
  І те що студія та брати Руссо можуть сильно здивувати - так от, вже наприкінці фільму дівчина поряд вже не сміялася, а сиділа тихенько. А хтось позаду сказав: "Такого я взагалі не очікував..."
  Наша оцінка фільму - 10 Таносів з 10.

Коментарі

  1. Поряд зі мною двоє дівчат ридали, реально наче ото не .... вбивають, а Ді Капріо тоне. Це мене реально зачепило, і дівчатам далеко не по 12 років.
    Мабуть Руссо таки щось знають, і змогли нарешті зняти для Marvel щось таке, що будуть згадувати у противагу трилогії Нолана. Хоча зізнаюся, в мене були величезні сумніви щодо того чи зможе Marvel, найближчим часом, зняти щось не згірше Лоґана.
    Але Війна Нескінченності це вже ЩОСЬ таке, що претендує на шедевр в жанрі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Руссо дійсно вміють працювати з матеріалом. З нетерпінням чекаємо на 4 фільм. А ще чекаємо на наступний фільм кіновсесвіту - бо то що ж вони там покажуть після того що відбулося?
      Трясця, від фінальной сцени (до титрів) були мурашки по шкірі.

      Видалити

Дописати коментар